+38(097)7623164

+38(063)1417999

+38(099)1900510

Дністер ТУРИСТИЧНИЙ!

Сплавляючись на катамарані ви за короткий проміжок часу охопите велику територію на якій так багато різноманітних природніх краєвидів, заказників цікавих історичних, природніх пам’яток. Багато разів ви дивились на річку з берега але зовсім інші відчуття коли ти посередині річки, визначаєш її фарватер, намагаєшся приручити водну стихію, споглядаєш на чудові береги, обвислі скелі, печери, водоспади оглянути які з берега в більшості випадків неможливо. 

Наші тури задовільнять найвибагливіших туристів. Новачкам та людям в яких обмаль часу на відпочинок пропонуємо рафтинг одного, двох днів та для більш тривалого відпочинку багатоденні водні експедиції.

Тури одного дня гарна можливість, щоб урізноманітнити та прикрасити свій відпочинок уже відпочиваючи або святкуючи свої пам’ятні дати у колі друзів чи просто перебуваючи в гостях у родини або під час проживання в готелях поблизу каньйону.
Тури двох днів надають можливість детальніше ознайомитись з красою каньйону, отримати навики катамаранінгу, розбивання наметового містечка, приготуванні їжі та відчуєте себе справжнім туристом.

Тури трьох і більше днів то для завзятих любителів та покорителів природніх стихій. Після довгих мандрівок ви вже не просто турист новачок а турист зі стажем, з великим світоглядом та певними вміннями.
Рафтинг на Дністрі то активний безпечний вид туризму, який також підходить для сімейного відпочинку. На відміну від інших річок Дністер є спокійною річкою яка не місить порогів. тому сплавлятися Дністром під силу кожному. Всі учасники перебувають у жилетах в яких можна і покупатися.

Запрошуємо насолоджуватись неповторною красою і різноманітністю місцевого ландшафту: водоспадами, печерами, гротами, унікальними віковими деревами, заплавами з безліччю островів, а духмяні луки заповідних куточків, рукотворні пам’ятки історії, етнографії та архітектури назавжди полонять Вас!

 

Короткий опис всього каньйону з нашими місцями початку чи фінішу рафтингу річкою Дністер адже краще раз спробувати ніж сто разів читати! Тури розбиті по днях, середній відтинок 20 – 25 км. в день.


Нижнів - Будзин.

Відчаливши вниз по течії ми пройдемо під газовими трубами милуючись красою берегів. Пройдемо с. Смерклів, с. Вістря, с. Кутище далі можна оглянути Одаєвські печери, орієнтиром для місця знаходження яких служить капличка, яка на вершині гори. Сама капличка та пам’ятний хрест присвячені воїнам УПА, які у 1945 році трагічно тут загинули. Сам підйом до каплички є замаскованим та стрімкий, потрібно бути уважним, наполегливим та мати хороше взуття. Насолода краєвидами буде нагородою вам. При бажанні можна зробити декілька фото, оглянути грот монаха, вхід до якого розташований у скелі під самою капличкою і є важкодоступним. Потрібно пройти повз сторожа, дивної кам’яної істоти. Схили каньйону Дністра села Одаєва використовують дельтапланеристи і доволі часто проводять там змагання серед дельтапланеристів. Вниз від Одаєва наблизимось до багато химерних острівців, які люди використовують для випасання худоби також черпають шутер для будівництва. Тут і закінчиться перший день нашої пізнавальної мандрівки річкою Дністер. Чалимо виносимо свої речі та речі інших а також все спорядження на місце табору та допомагаємо інструкторові поратись по господарстві, купатись, відпочивати, готуватись до вечері та посиденьок біля ватри. Вітаємо ви подолали відтинок Нижнів - Будзини.

 

Будзин – Сокирчин.

     Залишаємо Будзин в наших спогадах ми повертаємо ліворуч де на нас чекає місто Коропець, милуючись красою берегів що по правій стороні. Неповторні творіння природи яким понад мільйон років – це червоні девонські відслонення, що залягають пластами під товщею біло-сірих вапняків, які нагадують торт з коржів перемащеного смачною масою. Як «у кожному повороті на ліво» потрібно попрацювати, тут русло річки глибшає і течія сповільнюється і річка Коропець живить своїми водами Дністер. Наближаємось до самого Коропця, чалимо хтось залишається на сторожі речей, робимо пішу прогулянку до палацу графа Бадені, що знаходиться у самому селищі. Коропець мальовниче розташувався між пагорбами Дністровського каньйону. Перші згадки про поселення датуються XV століттям. Місто було власністю родини Бучацьких. На той час поселення мало Магдебурзьке право. Жителі займались ремеслами, землеробством, тваринництвом, бджільництвом а також рибним промислом. На зображенні герба розміщена риба короп, яка підкреслює зайнятість населення ловлею риби. Такий вид діяльності для окремих жителів служить заробітком. Сам Коропець відомий своїм фестивалем "КОРОП-ФЕСТ". Розглядаємо фасад історичної споруди , робимо фото та при бажанні відвідуємо торгові крамнички.
Відчаливши ми проходимо Коропець на протилежній стороні село Луг ми приблизимось до села Стигла де з тихої течії Дністра річка перетворюється на бурхливу, дарує нам декілька "Баранів" - барани то не тварини а каміння у воді, що утворює водяні перекати а проходження їх подарує нам нові враження.
    Використовуємо навики командної роботи керуванням катамараном ми підходимо до ще одної печери, яку побачимо сидячи на катамарані. Причалюємо обережно до підніжжя гори яке зустріне нас кам’яним причалом. Можна піднятись до самої печери яка теж норовлива та підкорюється обережним та сміливим туристам. Збоку джерело можна поповнити запаси питної води, якщо повезе то наловити можна раків. Вирушивши далі вниз течією береги міняються і вже за поворотом відвідаємо чудову печеру яка має багато кімнат я слугувала мабуть колись язичникам храмом. Поряд також джерело з смачною водою та дивовижним водоспадом. З самої печери гарний панорамний вигляд на село Мостище. Відпочили, зробили фото вирушаємо далі
   Пройдемо село Космирин, що розташоване на пагорбі і відоме своїми водоспадами. На протилежному боці село Долина при бажанні можемо відвідати дерев’яну стару три купольну церкву.
Пропливаючи Делеву, перед селом Набережне, яке на лівому березі, проходимо підвищення, що нагадує острівець.  Річка Дністер  не залишає нас дивувати споглядаємо за селом по правій стороні берега гарні скельні відслонення. Саме село Набережна омите Дністром і схоже на півострів де сушею можна скоріше пройти до наступного берега річки а водою мандрівка займе в нас трішки часу. Але втомлені та задоволені рухаючись меандрами Дністра ми наблизимось до села Сокирчин. Причалити до якого потрібно врахувати час на згортання нашої мандрівки та час добирання до ж/д вокзалу тощо. Так завершилась наша дводенна подорож каньйоном річки Дністер від с. Нижнів до с. Сокирчин. Наша мандрівка то відображення вашого стану душі , ми турбуємось про ваш відпочинок з бажанням подарувати вам можливість подивитись на світ іншими очима, побачити красу нашої країни України. Запрошуємо відкривати красу Дністровського каньйону в наших наступних мандрівках по іншим маршрутам, кожен з яких є неповторним та по своєму привабливим під час якого кожен обов’язково знайде собі щось, що припаде до його душі!

 

Сокирчин – Раковець.

    Сокирчин наближаємось до села Сновидів, що по лівій стороні катамарана. Позаду ваші повсякденні клопоти та буденна метушня. Споглядаємо чудові краєвиди сидячи на катамарані з рівня водяного плеса. Річка Дністер славиться своїми меандрами і та за одним із них розташоване село Возилів відоме своїми каскадними водоспадами, вода спадає аж з 12 каскадів які починаються з лісі. Можна попити водички та трішки відпочити на сонячні галявині. Знову про меандри річки то сусіднє село Копаченці від Возилова, що на протилежному боці берега дністровського каньйону зовсім поряд а річкою то більше 30 ти кілометрів. Течія на даній ділянці сповільнюється, річка місцями глибшає.
Продовжуємо слідувати далі вниз течією ми наблизимось до ще одного водоспаду. Місце можна розгледіти наближаючись а відвідати грот можна причаливши біля підніжжя гори і зійти на великий кам’яний причал. Це місце наче рай на землі яке ми обов’язково відвідаємо. Воно важкодоступне з суші а з води то вся краса місцевості до ваших послуг. Робимо гарні фото приймаємо тонізуючий душ, ми залишаємо село монастирок, що на протилежному боці. В кінці якого старий дуб та красивий парк та хрест в пам'ять молодіжному рухові у міжвоєнний період ми наближаємось до села Підвербці. Перед селом по праві стороні одне з улюблених місць дельтапланеристів, яких у каньйоні чимало. Тут з води можемо побачити кілька кар'єрів мергелю. Мандруємо далі вниз течією та наближаємось до села Лука та Незвисько. Про пливемо під мостом, який є аварійним але ще використовується для проїзду транспортом. Трішки нових вражень, екстриму ми пройдемо село Лука де можна причалити та відвідати магазин при потребі. За селом довгий та затяжний поворот і перед нами руїни Раковецької вежі.  

Раковець – Хмелева.

  З вершини якої неперевершений краєвид. Підніматись можна двома шляхами, кожен з яких по своєму цікавий, на маршруті першої смачна джерельна водичка. У підніжжі гори також є печери, які оглянемо спускаючись. Печера у травертиновій скелі на якій розміщувалась фортеця, слугувала місцем перебування монаха відлюдника. Споглядаємо як Дністер робить черговий поворот, який нам прийдеться подолати. Сама фортеця слугувала таким собі пропускним пунктом по річці Дністер, також була оборонною спорудою. Та з появою пороху, вона стала хорошою мішенню для артилерії. Згодом більшість її стін було розібрано місцевими жителями для господарських потреб. Після оглядин ми вирушаємо далі вниз течією і наближаємось до села Корнів, що по правій стороні катамарана а по лівій буде село Уніж, якого також більша частина своїх кордонів омита річкою Дністер. Також навпроти якого є гарний потічок, що спускається від сіл , що на горі поряд з яким є джерело під лісом. Прослідувавши верх потічком також натрапимо на невеличкий водоспад. Далі за селом Уніж гарна ділянка Дністра, яка без поселень і тут панує дика неповторна природа, улюблені місця рибалок. Кругом шум лісу, спів птахів та сплески риб. Тут можна зустріти сірих чапель та чорних лелек. Проходимо далі наближаємось до села Копачинці, що по правій стороні берега проходимо також річку, що проходить через село Золотий Потік. Наближеємось до красивих та повних життя тваринного та рослинного світів острівці, які посередині річки так проходимо Миколаївку ми наближаємось до села Губин, що на черговому меандрі річки за яким впадає річка Стрипа у Дністер.


Губин - Устечко.

або

Берем’яни – Устечко.

    Гарне місце для відпочинку у підніжжя Червоної гори села Берем’ян. Дана місцевість дуже красива. Тут і хвойні дерева і листяні, гарні галявини. Справжній рай для теплолюбних рослин, раніше були виноградники але потім влада наказала все знищити та насадити дерев. Панорамний вигляд з вершини гори зачарує Вас. Так вдивляємось у велич Червоної гори ми поступово підходимо до села Хмелева залишаючи заду місцевість на якій багато червонокнижних рослин, а через важкодоступні місця є домівкою для круків. Села Хмелева по обидва боки річки, але з Лівої сторони то Тернопільська область а з правої Івано-Франківська.


Хмелева - Устечко. 

   Відчалюючи оглядово оглядаємо « червону гору» та проходимо між берегами Дністра на яких як по праві так і по лівій стороні села з назвою Хмелева тільки одне Тернопільської області інше Івано-Франківської дана місцевість вважається найтеплішою в Дністровському каньйоні. Проходимо Хмелівську стінку яка здивує нас своїми скелястими девонськими від шаруваннями які на стрімкій горі і добре проглядаються лише з води на яких проростають рідкісні види степової флори. За кілька кілометрів село Литячі відоме своїм величезним дубом далі на скелях світлого кольору побачимо темну пляму яка є великим гротом у травертиновій скелі яка мабуть колись також служила прихиском для монахів відлюдників. Шлях до якої трішки важкий але піднятися на гору варта. На вершині гарна панорама на острови які у вигляді знаків Інь та Янь також для сміливих можна потрапити у печеру. Далі в низ ми наблизимось до ще одного острівця який буде від нас по правій стороні «борта» через мілини. Так наблизимось до улюблених місць місцевих рибалок за яким газопровід «Дружба» який транспортує газ з Оренбургу. На вершині гори село Шутроминці Заліщицького району. Далі вниз спокій та краса недоторканої природи. Так наблизимось до села Устечко перед початком якого пропливемо дитячий табір що у селі Михальче та зруйнований міст що сполучав Івано-Франківськ та Тернопільську області а зараз тільки великі глиби бетону нагадують нам про його існування. Доречі найбільше його руйнування було під час зйомок фільму про С. Ковпака так поступово наближаємось до місця нашої зупинки яка поряд із річкою Джурин, що вливається до Дністра. Річка Джурин відома своїм найбільшим рівнинним водоспадом України така собі Українська Ніагара, улюблене місце відпочинку багатьох туристів. Ми також відвідаємо його здійснивши піший перехід. Місце нашого табору біде біля самісінького Джуринського водоспаду, який вам подарує неперевершений гідромасаж та освіжить Вас перед вечерею.

Устечко – Заліщики.

 Відвідаємо Червоногородський замок який служив прикрасою міста якого вже нема оглянемо руїни замку та Домініканського костелу покупаємось у Ддуринському водоспаді. Робимо фото та вирушаємо на берег Дністра та готуємось до нашої мандрівки Дністровським каньйоном. Відчалюємо і пройдемо під найбільшим похилим мостом Європи, який полюбили для стрибків любителі шаленого адреналіну. Далі по лівій стороні приватна база відпочинку за якою кілька гарних перекатів та чудові краєвиди. Так наближаємось до села Іване-Золоте, яке раніше мало чудові тепличні комплекси з новітніми на той час технологіями вирощування овочів у закритому грунті але все занепало. Далі хороше місце для відпочинку, відвідаємо сріблясті водоспади, освіжимось, можна водички джерельної скуштувати. Також проглядаються відшарування, дане місце є улюбленим для гніздування птахів. Проходимо далі село із схожою назвою Передівання та поруч Городниця жителі сіл також частково займаються тепличними господарствами і можна спостерігати як закачують воду з Дністра для поливу овочів. Наблизимось до села із гарною назвою Зелений гай назва відповідає змісту, гарне село Подністров’я яке тягнеться вздовж берегової лінії так межі села переходять до наступного селища Заліщанщини Печорна. Перед селом Печорна Дністер широко розливається та помітно глибшає. Улюблене місце рибалок та за їхніми словами тут багато сомів які у ямах на дні річки. Також дану ділянку колись використовував прогулянковий катер який слідував з села Добрівляни до села Печорна а на даний час катер від курсує по Тернопільському ставі. Перед нами проглядається острів та неповторної краси природа, улюблене місце гніздування сірої чаплі. Після Проходження острова ми побачимо Заліщики, які на вершині каньйону але до місця закінчення сплаву ще далеченько. Відвідаємо капличку з освяченою водою по яку приходять звідусіль люди, як набрати води так і покупатись, доречі зима не є перешкодою для водних процедур Заліщан, які сходять стежкою з гори. Далі проходимо колишнє промислове містечко Кострижівка відоме цукровим заводом. В кінці села є діюча паромна переправа, що з’єднує Заліщики та Кострижівку. Далі залізнодорожний міст перед яким був колись міський пляж для Заліщан та гостей міста. Заліщики було колись відомим курортом завдяки субтропічному кліматові. З берега можна спостерігати старі будівлі, пансіонати улюблене місце відпочинку туристів більшість яких були Поляками. Варта зауважити, що ходив прямий потяг Варшава – Заліщики. Зовсім поряд парк який відвідаємо побачимо Палац баронів Бруницьких, екзотичні дерева як то тюльпанове, гінкго дволопатеве, софора японська також піднімемось на оглядову панораму Заліщик, що нагадує острів. Побачимо руїни колись відомого на весь союз ресторану по народному називали «Жаба». Так поступово наближаємось до Заліщицького відомого раніше пляжу від якого до ж/д та авто вокзалів «рукою подати».

Заліщики - Виноградне.

 Каньйон від Заліщик до Хотина відрізняється менш залісненими схилами, де добре проглядаються, девонські відшарування, які змінюють своє забарвлення з червоного на сірий також багато відшарувань силуру і вапняки химерних форм не залишать Вас без уваги. Дана ділянка не менш цікава за відтинок від Нижнева до Заліщик, вона захоплює своїм розмаїттям пам'яток природи, археології, історії, архітектури, відомими у світі гіпсовими печерами.

      Так, поступово берег з лівої сторони міста Заліщики переходить у межі села Добрівляни. Проходимо баржу яка поглиблює дно річки ми побачимо як присадибні ділянки жителів села активно використовуються для овочівництва. Якщо з гори дивитись на село то воно немов покрите плівкою таке враження буде від великої кількості теплиць.
За селом лівий берег зростає, гора нагрівається та теплі потоки повітря сприяють розвиткові спорту, як дельтапланеризм. На протилежному буковинському боці велика галявина відтіснила ліс від річки до села Репуженці, яке розташувалось на горі. Місцевість відома дитячими літніми таборами для відпочинку. Далі на нашому шляху острови поблизу яких нереститься риба і тому дана місцевість є іхтіологічним заказником “Репуженські острови”. Нижче впадіння невеличкого правого притока можна оглянути мис, де знайдені рештки поселень давніх слов’ян. Взагалі, все Подністров’я вважається суцільним археологічним музеєм під відкритим небом. Де на кожному кроці рештки стародавніх поселень різних часів. Пройдемо Кулівський чоловічий монастир, який чудово проглядається. Наблизимось до села Городок за яким в Дністер впадає річка Серет. Наближаємось поступово до села Виноградне, що черговим вигином Дністра. Тут Дністер розділяє Тернопільську та Чернівецьку область. Нічліг  поблизу геологічної стінки, яка оголошена пам’яткою природи.

 

Виноградне – Колодрібка.

Ранок починається енергійно, спостерігаємо схід сонця, вухо милується від співу пташок, ходимо босоніж по росі. Попереду в нас село Дорошівці де спостерігаємо залишки залізобетонних форм колишнього моста, який зруйнували під час Першої світової війни. Перед селом Зозулинці посеред гори можна побачити грот, в якому збудована каплиця з «живильною» водою, якою можна напитися та набрати із собою. Вода з великим вмістом срібла тому і зберігається довго. Поступово обдумуючи все побачене ми рухаємось до зупинки с. Синьків відоме як батьківщина Дмитра Фірташа. Робимо екскурсію сучасним Європейським селом, при потребі відвідаємо магазин. В селі Діє великий тепличний комплекс Європейського типу, DF Agro Дмитра Фірташа.
Нижче с.Брідок Дністер починає виписувати велетенські меандри, які є звичним для Дністра. Справа берег понижується, і якщо вийти на берег, то перед очима постане реліктова, нині суха, місцями заболочена, ділянка меандри на рівні сучасної третьої тераси. Колись Дністер робив велетенське коліно аж до нинішнього с. Вікно, залишаючи посередині останець – горб. А нині днище використовують для своїх маленьких таємничих справ невеличкі потічки. Нижче останніх будинків с. Митків починається так звана «Митківська стінка» – геологічна пам’ятка природи, за якою Дністер круто повертається вліво.
На південному коліні, де береги з обох сторін трохи понижуються, функціонує паромна переправа, тому слід бути обережним і вчасно оминути троси. Трохи нижче села на острові можна зупинитись на відпочинок, або продовжити сплав до с. Мусорівка Чернівецької обл. Також вже проглядається село Колодрібка, місце нашої кінцевої зупинки. Колодрібка також є краєм аграрним тобто також багато людей займається вирощуванням в основному помідор, яких можна і собі прикупити додому. 

 

Колодрібка – Горошова.

     За селом Колодрібка є цілюще джерело Турецька криничка, а з вершини я пагорба файне панорамне видовище а у підніжжя гори файні місця для купання з кам’яним дном. Також ця ділянка являє собою ботанічну пам'ятку природи Дністровського Каньйону - урочище «Глоди» для якої характерною є наскальною-степова. Цікавим є те, що колись цю ділянку використовували місцеві жителі для водяних плаваючих млинів, що використовували течію для своїх цілей. Далі по лівій стороні вже закінчується Заліщицький район а починається Борщівський а на протилежній стороні , що тягнеться Чернівецька область. Ліва сторона по течії на вершині якої село Пилипче значно піднялась від рівня річки Дністер і відоме відшаруванням крейдової системи, що є геологічною пам'яткою природи місцевого значення. Тут геологи зустрічали рештки голок морських їжаків і зубів риб та багато цікавих геологічних знахідок як місцевого так і світового значення. Далі на нашому водному маршруті село Устя яке при подальшій мандрівці можна згодом знову буде пропливати але вже з іншої сторони села. Далі в нас красивий острів, що розділяє Дністер навпіл після проходження якого різкий поворот в ліво і ми наблизимось до старовинного села Онут та річки Онут, що впадає до Дністра. На схилах якого знову геологічна пам’ятка природи “Онутська стінка” . Тут багато вапняків і пісковиків також в результаті м’яких порід є печери, підземні порожнини. Поряд облаштована капличка зі свяченою водою. Далі на вершині село Баламутівка відома своєю карстовою печерою в якій протікає струмок а вхід вимощений великими гіпсовими брилами. На стінах печери збереглися наскальні малюнки. Та рухаємося далі. Проходимо красиві острови та входимо в наступний меандр річки Дністер за яким село Горошова , яке відоме своїми тепличними господарствами, які майже у кожній хаті, так люди важкою працею утримують свої сім’ї та розбудовують господарства, що можна з далеку порівняти до Конча-Заспою, що під Києвом де живуть наші можновладці вибрані нами! Але люди не тільки працьовиті але і талановиті багато господинь є майстринями славляться своєю вишивкою бісером не забувають свої звичаї та обряди. Варто згадати за відомий Фестиваль Маланок, що проходить у Горошові кожної зими 13 січня. Село Горошова служить нам закінченням рафтингу Дністром в одному із наших турів. 

Горошова – Дністрове (Вовківці).

   За селом простягається красивий острів. Берег каньйону тут менш вкритий рослинністю тому гарно проглядаються породи. Перед селом Устя, що на лівому березі, яке ми вже проходили раніше відкривається скельно-лесовидне відшарування з якого паде водичка утворюючи красивий водоспад. За яким гарна дика природа де можна зустріти сірих чапель, чорних лелек та інших червонокнижних жителів каньйону. Перед самим селом побачимо підвісний мостик, що дозволяє жителям Устя переходити річку Нічлава яка розділяє село навпіл. Та село є дружнім в якому виробляли олію, цукор. Прилегла територія села є багатою на археологічні пам'ятки. Вигідне розташування села давало йому можливості для розвитку чим притягувало багатих людей так і перших поселенців даного регіону. Знову меандри Дністра не перестають нас дивувати. По правому березі землі села Перебиківці але нам до нього потрібно буде ще пройти певний відрізок на якому нас зустріне з лівої сторони катамарана село Худиківці. На пагорбі якого Мельниця-Подільська від якого за 50 кілометрів Кам’янець-Подільський. Жителі села Худиківці також використовують своє вигідне географічне розміщення та особливості клімату Дністровського каньйону займаються присадибними господарством. Також ми знову зустрінемо чергову паромну переправу на яку так багатий Дністровський каньйон в другій своїй умовній частині сплавів річкою Дністер від Заліщик до Хотина. Слідуючи далі ми підходимо до села Перебиківці Чернівецької області що також славиться вирощуванням помідорів, огірків як і Заліщанщина та Горошова Тернопільської області. Далі в низ в нас село Вільховець з лівої сторони. Посередині Дністра мілина що нагадує маленький острівець. Навпроти якого на височині розкинулось село з гарною назвою Золота Липа. Наближаємось до села Рухотин побачимо черговий острів і в даній ділянці течія трішки сповільнюється. В Рухотині зберіглась стара мурована церква 17 ст. поряд якої надбрамна дзвіниця. А на околиці села є гіпсова печера довжиною понад 100 метрів. За островом наша чергова запинка для закінчення чи початку сплаву річкою Дністер.
Село відоме своєю вишивкою на домотканому полотні. Традиції виконання зберегли до наших часів.

 

Дністрове (Вовківці) – Брага.

     Даний відтинок до Хотина також є цікавим і багатим на геологічні пам’ятки. За Дністровим ми наблизимось до села Звенигород, що на вершині каньйону де річка Дністер різко повертає в право. А за наступним вигином село Трубчин. Даний відтинок відомий геологам світу своїми відшаруванням девону і силуру. За Дзвенигородом по лівій стороні гарний водоспад джерельної води. Дана ділянка багата на вміст вапнякових порід тому тут також є багато порожнин, печер. Люди використовують вапняк для побілки своїх помешкань після дроблення, випалювання. Потім випалене вапно гасили водою і так діставали готову суміш, яку розводили водою така собі сучасна емульсія. Традиція побілки своїх помешкань вапном до цього часу зберігається в багатьох регіонах України. За Дністровим бере стрімко підноситься і по обидва боки ми будемо в світі дикої природи так наближаючись до села Рашків за яким Дністер знову вигинається на 90 градусів в ліву сторону і ми бачимо село Трубчин берега якого є цікавими для геологів своїм відшаруванням пізнього силуру. Берег цікавий з химерними кам’яними карнизами, травертиновою скелею, місцями схожими на печери. Дана ділянка відома на цілий світ своїми залишками рослинного світу, тваринного світів силурійського періоду. За Трубчином річка робить черговий поворот за яким село Гордівці. Проходимо до якого все милуючись берегами та всі думки нас про філософські звершення. Далі нас зустрічатиме село Білівці за яким берег Каньйону вкритий лісом. Пройдемо село Орестівка яке закінчуються струмочком, що живить своїми водами Дністер. Далі перед селом Пригородок є капличка з освяченою водою. Навпроти Пригородка відоме село Окопи, що нагадую з вистоти півострів. Це село омите з двох боків річкою Збруч та річкою Дністер розділених перешийком. Село мало стратегічне значення і на сьогодні цікаве своїми історичними памятками фортецею та земляними валами між якими на даний час проходить асфальтована дорога, якою можна проїхати як до Хотина так і до Кам’янець-Подільського. Пройдемо гирло річки Збруч що впадає Дністра наблизимось до села Ісаківці за яким на протилежному березі село Атаки через яке проходить міст, що сполучає Чернівецьку та Камянець-Подільську області. Ліва притока Дністра річка Збруч то був кордон сходження трьох областей.
Тут течія помітно сповільнюється і коли зустрічний вітер то приходиться завершувати нашу мандрівку. Та за сприятливих умов ми прямуємо до підніжжя Хотинської фортеці, могутність якої з поражає нашу уяву та спонукає на думки про міць людського духу. За бажанням можемо причалити та відвідати фортецю. Наступним і кінцевим пунктом наших сплавів річкою Дністер буде село Брага. 

 

 

 

 

 

 

Оцініть новину
(1 Проголосував)

Фотогалерея

showshowshowshowshowshowshowshowshow

Контакти:

48600 Тернопільська область, м.Заліщики, вул. Ст.Бандери, 66

(097) 762 31 64
(063) 141 79 99
(099)190 05 10

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.